- burkun_levenia
- December 16th, 2009
Стійкість і непохитність – дві основні якості, якими повинна бути наділена людина, що твердо вирішили розмовляти своєю рідною мовою в рідній країні.
Якщо ти обрав саме українську (вона ж офіційна) як єдину мову повсякденного спілкування, ти повинен бути готовим до можливості постійного приниження, - на роботі, на вулиці, в магазині, біля газетного кіоску. Бути самотнім воїном доведеться навіть на одинці із собою, адже суцільне російськомовне оточення із самого дитинства аж ніяк не сприятиме вивченню української мови і тобі доведеться героїчно викорінювати русизми зі свого словника.
Одразу попереджаю, якщо тобі вдалось влаштуватись на роботу в комерційну структуру (так-так, саме вдалось, тому що співбесіда напевно проводилась російською), довго ти там не протримаєшся. Російська є єдиною мовою ведення бізнесу в Києві, а українська – ‘для селюків’. Якщо тебе з твоєю стійкістю не звільнять раніше,ти не приживешся в колективі і звільнишся сам.
По дорозі додому ти сядеш в маршрутку, де серед тисячі ‘пєрєдайтє-за-праєзд’, водій з Боярки зі своїм суржиком стане єдиним бійцем з твого табору. На зупинці ти затримаєшся біля газетного кіоску, але лише на мить, адже процес вибору не займе багато часу, вибору у тебе просто немає, – один-два вартих уваги україномовних видання серед безмежного різноманіття російськомовних.
Не переконливо? Включи телевізор і ризикни заглибитись у передвиборчу кампанію. Мовним питанням особливо перейматиметься найчисельніша у парламенті Партія Регіонів, а її лідер стане на захист обездоленого російськомовного населення. Актуально, чи не так? Ти спробуєш знайти достойного кандидата в Президенти, який розмовляє українською не лише на роботі, але і в неформальній обстановці. Та все це марно.
Тільки не надумай забувати російську. Ні в якому випадку! Ти ж іще маєш бажання вирушити в туристичну поїздку за кордон. (Ти молодий і тобі пощастило - ти добре володієш англійською, але твоїм батькам щастить менше). Українська тур-фірма завбачливо попіклувалась про вас і замовила місце в групі з туристами з Москви. Можливо ти вирушиш сам і замовиш оглядовий тур по місту. Водій автобуса спитає звідки ти, для того щоб обрати необхідну мову в твоїх навушниках, а на відповідь з України впевнено і безапеляційно відріже – ‘рашін’. Української мови не має. Не сподівайся і не мрій. І не тому, що серед туристів мало наших співвітчизників. За кордоном звикли ще з часів Радянського Союзу, що ми розмовляємо російською, ну а ми звичайно не забуваємо про це нагадувати.
І так до безкінечності - суцільне приниження, яке ти обрав сам.
Якщо зіштовхнувшись з усім цим у повсякденному житті ти все ж вистояв і не здався, будь певен – ти чогось-таки вартий.